Цьогоріч ВВП зросте не на 3,1%, а лише на 2,1%. НБУ песимістичніше оцінив темпи відновлення економіки через посилення російських обстрілів, міграцію та негативні тенденції на ринку праці. А ще — через несприятливі погодні умови, які затримали жнива та зменшили перспективи врожаїв.
Надалі ситуація залежатиме від перебігу війни, вважають у Нацбанку. За базовим сценарієм, українська економіка поступово повертатиметься до нормальних умов функціонування та зростатиме на 2 — 3% у 2026 — 2027 роках (раніше НБУ прогнозував збільшення ВВП на 5%).
— То що передовсім сповільнює нині економічне зростання?
— Безумовно, головний чинник тут війна, — певен старший економіст та член наглядової ради Центру соціально-економічних досліджень “Case Україна” Володимир Дубровський. — Темпи зростання української економіки в другому півріччі знизилися через збільшення інтенсивності обстрілів з боку РФ, руйнування виробничих потужностей, інфраструктури й житла. Це призвело до збереження міграційних тенденцій та погіршення ситуації на ринку праці. Водночас через те, що затримався новий врожай, а продукція минулого сезону вичерпалася, загальмували харчова промисловість і транспортна галузь. Взнаки також дається несприятливий підприємницький клімат, тобто тиск податкової та силових структур на бізнес.
— Поділяю прогнози НБУ, — додає керівний партнер Бюро інвестиційних програм, співзасновник Інституту державної ефективності Олександр Бондаренко. — Ще на початку року я говорив, що зростання економіки у 2025-му, найімовірніше, буде на рівні 2 — 2,5%. Чому? По-перше, ми втрачаємо приблизно 300 — 350 тисяч людей через виїзд жінок та молоді, зокрема хлопців віком 16 — 17 років, за кордон, а також через підвищену смертність. Внутрішній ринок “стискається” в обсягах, споживання знижується.
По-друге, Україна не розвивається як інвестиційно приваблива територія. Офіційна статистика показує рівень інвестицій на рівні 2 — 2,5 мільярда на рік. Але йдеться про фінансову допомогу й частину грантів від міжнародних партнерів у валюті. Ці надходження не можна вважати прямими іноземними інвестиціями, які сприяють побудові заводів та створенню нових робочих місць. Нових проєктів за іноземні гроші майже немає.
По-третє, маємо від’ємний рівень зовнішньоторговельного балансу: імпорт стабільно переважає експорт. Україна щомісяця імпортує з ЄС, Китаю та інших держав на 3 — 3,5 мільярда євро більше, ніж експортує. Це означає, що українські виробники не задовольняють внутрішній ринок достатньою кількістю і якістю товарів. При цьому ще не є доволі конкурентними на зовнішніх ринках. А експорт ІТ-послуг узагалі знижується вже другий рік поспіль. Загалом зовнішньоторговельний розрив становить приблизно 40 мільярдів євро на рік.
— Завдяки чому ж тримається наша економіка й коли варто очікувати її пожвавлення?
● В. Дубровський:
— Українська економіка не зруйнована лише завдяки допомозі наших міжнародних партнерів. Ми не в змозі економічно вести війну, бо весь наш ВВП такий самий, як військові витрати ворога. І у нас нині найбільший у світі відсоток витрат на оборонні потреби — понад 30% ВВП.
Зростання економіки можливе лише після завершення війни. Не кажу про перемогу, що, звичайно, дуже б надихало, але навіть якщо бойові дії завершаться на нинішній лінії фронту й при цьому матимемо тверді гарантії безпеки, то варто очікувати післявоєнного відновлення — і допомога піде, і інвестиції, і люди частково повернуться. Принаймні в перші декілька років темпи зростання ВВП можуть бути близькими до 10%.
● О. Бондаренко:
— Зростання ВВП можна очікувати після перезапуску низки реформ, скорочення державних витрат, переосмислення роботи уряду і, звичайно, підписання перемир’я на прийнятних для України умовах. Тоді є шанс на приплив іноземних інвестицій та на розвиток промисловості. Це можливо, за моїми прогнозами, не раніше ніж у 2027 — 2028 роках.